3 декабря 2016, суббота

Сто дней петициям. Первый блин комом

комментировать
Петиции из эффективного механизма коммуникации между обществом и властью постепенно превращаются в советские коллективные обращения

Так склалося, що ХХІ століття диктує нам свої правила. Новий для України, але апробований у світі  інструмент прямої демократії, електронні петиції, вже більше 100 днів як функціонує в Україні.

Спробуємо підвести проміжні підсумки.

Отже, приблизно сто днів тому на сайті президента України з’явився новий електронний ресурс , який викликав неабиякий інтерес в активних українців. Перші петиції набирали по 25 тисяч підписів за 3-4 дні, що виявилося несподіванкою для влади. Тоді ж виникла дискусія, для чого влада запустила сервіс петицій: для імітації реформ, для виявлення латентних процесів у суспільстві чи все ж з метою почути думку громадян.

Доля петицій в Україні може бути різною. Усе залежить від влади: як вона буде реагувати на петиції, що наберуть необхідну кількість підписів. З одного боку, їх можуть перетворити у профанацію, тоді можна вважати, що цей інструмент прямої демократії було впроваджено лише для того, щоб "понизити градус" суспільного невдоволення. З іншого боку, якщо влада буде адекватно реагувати на суттєві пропозиції громадян, то петиція стане реальним інструментом комунікації між суспільством і владою.

Українці діють за принципом: якщо влада ігнорує нас, ми починаємо ігнорувати владу

За 100 днів, що минули, ми побачили певну динаміку.  На сьогодні існує декілька площадок де можна створити чи підписати петицію: сайт президента України, сайт  Верховної Ради, сайт Київської міської ради  та ще у міських радах 13 міст України.

І якщо на сайті президента підписна активність є високою (з 28 серпня створено більше  18 тисяч петицій), то інші електронні площадки є досить інертними. Скажімо на сайті ВР, за майже півтора місяці, створено лише 164 петиції і лише одна набрала необхідну кількість голосів. Проте навіть на сайті президента України спадає підписна активність громадян. Для прикладу, на початках, створювалися по 8 тис. петицій щомісячно. У листопаді таких ініціатив було лише близько 2 тисяч.

І тут є декілька причин.

Перша - це зміна способу  ідентифікації авторів та підписантів петиції. До технологічних змін вдалися уже під час роботи сервісу. І якщо ідентифікація особи за ідентифікаційним кодом є прийнятною для державного органу, то запропонована АП  ідентифікація особи за банківськими картками лише двох банків, Ощадбанку і Приватбанку, викликає здивування.  Усе це наслідки недосконалого законодавства, яке приймалося скоріше як данина моді, а не як продуманий, процедурно досконалий нормативний акт.

Друга причина – це реакція влади на петицію. Як тільки громадяни побачили, що влада пасивно реагує на ініціативи від народу і петиції коментуються, а не призводять до реальних дій,  то, відповідно, інтерес до них почав зникати. Українці діють за принципом: якщо влада ігнорує нас, ми починаємо ігнорувати владу.

Ще у вересні я застерігав, що відсутність чіткого і зрозумілого законодавчого регулювання функціонування петиції може звести її нанівець. Як і передбачалося, інтерес до петицій почне згасати, і люди знову можуть вийти на вулицю з мітингами і протестами. Варто було б регламентувати петиції новим законом. Зокрема:

  1. Прописати визначення терміну "петиція".
  2.  Обмежити створення і підписання петиції виключно громадянами України.
  3. Встановити обмеження для дублювання подібних за змістом і суттю петицій.
  4. Встановити відповідальність модератора за зловживання.
  5. Встановити вимоги до інформаційно-телекомунікаційних систем, які використовуються для підписання петиції та інтерфейсу веб-сторінки.
  6. Обмежити електронні ресурси для створення петиції виключно на веб-сайті президента України та веб-сайтах міських голів.
  7. Визначити, яким чином реалізується петиція, яка набрала 25 тисяч підписів громадян.

Проте віз і нині там. Тож петиції з ефективного механізму комунікації між громадянами та владою поступово перетворюються у такі собі радянські колективні звернення, які колись клалися під сукно або, у кращому випадку, закінчувалися банальною відпискою.

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.