25 июня 2017, воскресенье

Почему Порошенко недоволен

комментировать
Одним умением хорошо говорить, страну, к сожалению, не уберечь

У четвер 4 червня, за три дні до річниці своєї інавгурації, п’ятий президент України Петро Порошенко виступив із щорічним посланням до Верховної Ради України. У своєму виступі гарант Конституції розкритикував роботу всіх гілок влади, повторив окремі передвиборчі обіцянки, але основну відповідальність за події в Україні знову поклав на Росію.  Послухавши виступ, той , хто цікавиться українською політикою, або просто має найменший хист аналізу, незмінно порадив би Порошенко згадати передвиборче гасло 2004 року - «Не словом, а ділом».

Для прикладу, за рік діяльності влади ми вже бачили презентації  "Стратегії сталого розвитку Україна - 2020", Коаліційної угоди, "Програми діяльності Уряду на 2015 р",  передвиборчі програми, але цього, напевно мало, тому на цьому тижні депутати затвердили ще й  План законодавчого забезпечення реформ. Це така компіляція попередньо прийнятих стратегічних документів на 372 сторінках, у якій вміщено усі попередні невиконані владою обіцянки.  А інколи і побажання політиків, про які наші громадяни навіть не здогадуються. Проте, гадаю, що українське суспільство, вже навчене досвідом двох революцій, заслуговує не на стратегії і плани, а на гідне життя.  Але допоки органи влади не припинять творення своїх стратегій, програм чи доктрин і не почнуть реалізовувати вже затверджені документи та виконувати волю народу, доти Україна тупцюватиме на місці. Ще 21 листопада 2014, коли керівники п’яти фракцій парафували Коаліційну угоду, я піддав сумніву доцільність у цьому документі такої конкретизації законів і змін до них, які мають бути прийняті ВР.

Минуло сім місяців відколи Коаліційна угода набрала чинності  і мої сумніви були не безпідставні, адже цей документ не виконується! Річ у тім, що перебуваючи в умовах постійних криз, жоден аналітик, чи «віщун» не може знати, який закон потрібно буде вводити і коли. Україна перебуває у стані суспільної, економічної і політичної турбулентності, в яку її загнала Росія і, з якої, її не можуть вивести керманичі. Планувати в такому стані, погодьтеся - недоцільно. Скоріше, тут необхідні антикризові заходи, які б не тільки стабілізували економіку України, але й забезпечили очікування громадян на зміну системи влади. Натомість нам пропонують десятки реформ, які не реалізовуються, або створюють нову кризу. Як наприклад, адміністративно-територіальна реформа, яка на фоні війни на сході України, фактично,  створює новий внутрішньо український фронт.

Наші політики продовжують роль «борців за Україну» даруючи нам все нові і нові «панацеї»

Проте, наші політики продовжують роль «борців за Україну» даруючи нам все нові і нові «панацеї», які ще більше створюють соціальну напругу в суспільстві і цим прискорюють прихід до влади проросійських сил. Судова реформа, люстрація, боротьба з корупцією, будівництво Стіни з Росією, боєздатна армія, безвізовий режим з ЄС, децентралізація, деолігархизація, плани, стратегії і доктрини - це обіцянки, які поки не реалізовані.  Натомість, Уряду вдалося підвищити тарифи на ЖКГ, підняти податки для малого і середнього бізнесу, обвалити гривню! А «на носі» осінь, яка традиційно навіює на Україну вітер революції. То, мабуть, варто було б проаналізувати прорахунки і намагатися вийти з зони турбулентності, але не політичній партії керівників держави, а всій Україні.

Днями Яценюк заявив, що він усе зробить, щоб ситуація 2009 року, коли на фоні протистояння Ющенка і Тимошенко до влади пройшов російськоорієнтований Янукович не повториться. Але, знаючи, як виконує свої обіцянки наш прем’єр – цей утопічний сценарій розвитку подій стає реальністю. Не можна виключати таку ситуацію, що із-за прорахунків нинішньої влади, навіть в умовах об’єднання  Блоку Порошенка і Народного фронту, прізвище наступного прем’єра будуть погоджувати не на Банковій, а у Кремлі! І тоді нам не допоможе ні проект «Стіна» ні «Європейський Вал», ні кошти МВФ, ні миротворча місія чи американська зброя. Це  буде пряма загроза знищення української держави російським агресором. 

Може вже досить будувати «потемкинские деревни»? Замість того, щоб прийняти зрозумілі закони, які дадуть можливість швидко і безповоротно покінчити з суддівським, міліцейським і прокурорським свавіллям і безкарністю чиновників, забезпечать справедливі і чесні вибори і, врешті, допустять народ до управління державою, наші партії влади займаються законодавчими маніпуляціями з метою утримання влади будь-якою ціною. При тому, залишаючи в дії усі корупційні «напрацювання» режиму Януковича.

На сьогодні, усвідомлюючи усю складність ситуації, президент  незадоволений таким станом речей і шукає винних. Прем’єр-міністр уже живе осінніми виборами і проситься створити черговий блок, з поки ще рейтинговою партією Порошенка. Але це не вихід, панове керівники. Якщо ви сподіваєтесь, що вмінням гарно говорити, прийняттям заплутаних, але комфортних для вас законів про вибори і завідомо неправдивими передвиборчими обіцянками, знову зможете виграти вибори, то подумайте, чи вдасться за таких підходів зберегти країну. Бо, можна виграти вибори, але програти Україну!

А тим часом, справжні патріоти гинуть за Україну, волонтери продовжують допомагати армії, а громадські активісти проводити народну люстрацію, боротися з корупцією і змінювати систему влади. 

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.