5 декабря 2016, понедельник

Как заставить Верховную Раду работать

комментировать
Регламентная реформа парламента: много ли осталось от европейских рекомендаций

Матеріал написано у співавторстві з аналітиком громадського руху ЧЕСНО Павлом Мироновим

31 травня парламент відмовився розглядати пропозиції Парубія (законопроект  щодо змін до Регламенту ВРУ), проваливши навіть його включення до порядку денного.

Голова ВРУ не раз наголошував, що реформа регламенту Ради базується на рекомендаціях  місії Європейського парламенту, очолюваній Петом Коксом. Тому був вкрай незадоволений результатами голосування: “Кожної п'ятниці ми говоримо про те, що нам необхідно змінювати Регламент, а кожної середи ми говоримо про те, що у нас немає депутатів в залі, і необхідно міняти організацію нашої  роботи”, - сказав він у сесійній залі. - “І я не розумію, як  український парламент може не відкрити шлях для реформи українського парламентаризму”.

Ми оцінили пропозиції спікера з розкладу законотворчої роботи Верховної Ради.

Передісторія

Ще за головування Володимира Гройсмана у Верховній Раді, місія Європейського парламенту підготувала 52 рекомендації щодо реформи українського парламенту. В березні ці рекомендації були визнані основою для реформування Верховної Ради в спільній заяві Гройсмана та президента Європарламенту Мартіна Шульца, пізніше Рада шляхом голосування визнала ці рекомендації основою для свого реформування, хоч це і не зобов'язує ні до чого конкретного. 22 квітня новий голова ВРУ оголосив, що підготовлено законопроект, який “фундаментально змінює регламент”, і закликав депутатські фракції та групи надавати до нього зауваження. Саме цей доопрацьований законопроект і не включила до порядку денного Верховна Рада 31 травня. Щоправда, фундаментальності в процесі доопрацювання поменшало - за задумом Андрія Парубія, проект закону має повністю реалізувати лише 1 з 52 рекомендацій, а також частково реалізовувати ще п’ять.

Отже, що таке регламентна реформа?

Регламент Верховної Ради – це  правила роботи парламенту. Те, що робить парламент, визначено Конституцією України. Те, як він це робить, визначено Регламентом Верховної Ради. Що треба зробити, аби зареєструвати законопроект? Як він може потрапити до порядку денного? Як довго слід його обговорювати і скільки разів можна за нього голосувати? Відповіді на всі ці та інші питання містить Регламент.

В новітній українській історії вистачало прикладів, коли порушення регламенту мали далекосяжні наслідки. Наприклад, голосування за диктаторські закони 16 січня, коли віце-спікер Ігор Калєтнік оголошував результати голосування раніше, ніж фізично можна було порахувати підняті руки, спричинило перехід мирного протесту на Майдані у насильницьку фазу. Або вже цього року візова лібералізація ледь не зірвалася через те, що поправку до законопроекту Вадима Денисенка, який мав запровадити електронне декларування статків чиновників, ухвалили у залі з голосу без попередньої оцінки профільного комітету.

Регламентна реформа — це, відповідно, зміна процедурних правил роботи Верховної Ради.

Що змінить зареєстрований проект?

Ініціативи спікера змінює процедури, які стосуються:

- розкладу законотворчої роботи Верховної Ради;

- реєстрації законопроектів;

- формування порядку денного;

- контролю парламенту за урядом.

Розклад роботи Верховної Ради

Проблема: депутати пропускають комітетські тижні

За нинішнім розкладом, щомісячно два тижні присвячено роботі в сесійній залі, тобто передовсім голосуванню за законопроекти, а ще один – для роботи в комітетах, тобто фаховій оцінці законопроектів та їхній підготовці до другого читання. Четвертий тиждень місяця відводиться для роботи депутатів із виборцями.

Проте на практиці не всі депутати розуміють важливість комітетських засідань - деякі з них на цих тижнях займаються своїми справами і можуть поїхати з Києва, тому засідання комітетів зібрати нереально. Натомість народні обранці часто “засідають” нашвидкуруч на парламентському тижні. Наприклад, у перерві між ранковим та вечірнім засіданнями. Це шкодить як якості роботи над законопроектами, адже часу для ґрунтовної роботи не лишається, так і прозорості комітетів – про такі “спонтанні” засідання комітетів неможливо сповістити всіх охочих.

Для багатьох депутатів формальністю залишається і активність протягом тижня, передбаченого для взаємодії з виборцями. Робота обранців у «закордонному виборчому окрузі» вже стала притчею во язицех.

Що пропонує місія Європарламенту?

Що передбачає законопроект?

Об’єднати сесійні і комітетські тижні замість окремого тижня для роботи у комітетах

Те саме. Це і є та єдина рекомендація місії Європарламенту, який законопроект реалізує в повному обсязі. Але додатково пропонується перехід на тритижневу роботу в місяць. Перші два тижні місяця відводяться для роботи в пленарному режимі та комітетах, а третій тиждень виділяється для роботи із виборцями

 

Оцінка

Пропозиція об’єднати пленарні і комітетські тижні відповідає європейській рекомендації №10 та може потенційно зробити роботу у комітетах продуктивнішою - принаймні ті депутати, які серйозно ставляться до голосувань, але несерйозно - до комітетів, не матимуть можливості поїхати зі столиці на цілий тиждень, адже тоді доведеться пропускати і голосування в залі.

Але такий крок не виглядає самодостатньою гарантією сумлінної праці народних обранців в комітетах.  До прикладу, за підрахунками ОПОРИ, проведеними протягом лютого-квітня 2016 р., рівень відвідуваності депутатами засідань Комітету з питань національної безпеки та оборони становив лише 57%,  а Комітету з питань бюджету-71%, а прогули притаманні майже усім комітетам.

 

Аби ефект від об’єднання комітетських та пленарних тижнів не був лише косметичним, потрібно додатково закріпити на законодавчому рівні:

Практику моніторингу відвідуваності депутатами засідань комітетів. Зараз лише 16 з 27 комітетів готують та публікують статистику відвідувань кожного депутата. Аби дізнатися про відвідування депутатів з решти комітетів, зараз потрібно опрацьовувати первинні протоколи засідань. Досвід 16 комітетів свідчить, що підготовка такої статистики секретаріатом комітету не вимагає великих ресурсів.

Санкції за прогули засідань комітетів. Діючим регламентом передбачено, що від письмової реєстрації на пленарних засіданнях залежить депутатська зарплатня, спікер також підписав відповідне розпорядження. Але про важливість відвідування комітетів часто забувають у цих дискусіях.

Анонсування та звітування за роботу з виборцями. Депутати мають завчасно інформувати виборців про дні і час свого особистого прийому на сайті Верховної Раді та так само публічно звітувати про проведені зустрічі, прийоми громадян чи інші активності. Це особливо актуально з огляду на передбачений у проекті перехід на тритижневий цикл, а отже, збільшення часу для роботи з виборцями

Отже, бажання об’єднання комітетські тижні з пленарними - слушне, але недостатнє для вирішення проблеми депутатських прогулів. Але це єдина рекомендація Європарламента, яку взяли для реалізації в незмінному виді. І, як ми продемонструємо у наших наступних публікаціях, решта положень законопроекту викликають ще більше питань.

ПОДПИШИТЕСЬ НА РАССЫЛКУ   Александр Клюжев   И ЧИТАЙТЕ ТЕКСТЫ ИЗБРАННЫХ АВТОРОВ КАЖДЫЙ ВЕЧЕР В 21:00
     
Александр Клюжев
Александр Клюжев

Аналитик Гражданской сети ОПОРА

Другие мнения автора
Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.