11 декабря 2016, воскресенье

2014-й стал годом бездумного героизма

комментировать
Новітня Україна починається із 2014 року. Всі 23 роки до того - це був саботаж і симуляція державотворення

І було б дуже добре, якби цих 23-х років узагалі не було. Бо тепер маємо біду. За рахунок індиферентного суспільства в ці роки зцементувалася така система, яку неможливо демонтувати в принципі. 2014 рік показав саме це.

Скільки б людей не загинуло, скільки літрів крові не пролилось би – систему зруйнувати неможливо. Вона самовідтворюється, а потім фонить на кожного, хто до неї торкається. Ми занадто пізно включилися в державотворення – і тепер кожен наш крок уперед буде дуже боліти. Бо 2014 рік показав нашу нездатність будувати нові інституції.

Ми не маємо рецептів співіснування з тими викликами, які руйнуть нас ізсередини. А все починається з діагнозу, який ми боїмося визнати. Він звучить так: "громадянська війна, інспірована та підживлювана ззовні".

Сліпа відмова побачити всі ознаки внутрідержавної громадянської війни пояснює неможливість збудувати будь-що путнє. Треба переступити через свій сором - сором визнати, що ядром Лугандонії є сотні тисяч громадян України, які не хочуть жити з нами. На жаль, їм є кому помагати ззовні. Це ще більше підкреслює проблему. Бо громадянську війну можна інспірувати тільки там, де її можна інспірувати.

Ми підсіли на голку бездумного героїзму. З цим треба полегше, тому що кожне втрачене життя не здатне змінити систему, яка не міняється

2014 рік показав ще дещо. Ми - занадто марнотратні. Нам заважає патріотичний пієтет. Доброволець, який за свій кошт купляє амуніцію, а потім ще й мусить судитися з державою за якусь-там довідку, насправді робить злочин – бо ще більше розбещує й без того зажирілу державу. Пенсіонери, студенти чи малозабезпечені люди не повинні здавати 100 грн на армію. Це нонсенс, це аномалія. Битий небиту везе.

Ми підсіли на голку бездумного героїзму. З цим треба полегше, тому що кожне втрачене життя не здатне змінити систему, яка не міняється. Тому всі ці смерті на Майдані і на фронті – намарні. І нічого красивого немає в девізі "померти за Україну" - він жахливий за своєю суттю. Розкидатися життями – це марнотратство, яке не підлягає героїзації.

2014 рік забрав занадто багато життів ні за що, ні про що. Якби я міг - я б оголосив 2015 рік Роком Людського Життя. Безцінного, унікального, незамінного. Збереженого.

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.