6 декабря 2016, вторник

Война – время развития. Как вывести Украину из кризиса

комментировать
Нам нужно перенять опыт Израиля и Японии, которым ни кризисы, ни войны не помешали стать успешными

Війна, політична та економічна криза – не просто останній шанс, а найкращий час для створення нового суспільного договору, тотальної перебудови та модернізації країни. Не можна будувати нову країну за старими правилами. Для цього потрібен загальнонаціональний діалог, участь держави, національних еліт, суспільства, представників малого та великого бізнесу.

Оголосити процеси децентралізації чи деолігархізації недостатньо. Адже без реформ, державницьких змін та зміни правил гри все це перетворюється на процес перерозподілу власності. В ідеалі і на практиці деолігархізація має означати зменшення прямого впливу великого бізнесу на владу і збільшення ролі великого бізнесу в економічній моделі і структурі економіки України. Жодним чином не збільшенням ролі в політиці чи медіа.

Логічно, що великому бізнесу повинні бути закриті двері в політику: суворо і назавжди. У той же час, бізнес має отримати чесні суди та прокуратуру, зрозумілу систему оподаткування та ефективних чиновників, яким не доведеться платити за лояльність. Суспільство отримає комфортну державу, робочі місця та відповідальний бізнес.

Що відбувається сьогодні? З однієї сторони, населення радіє процесу деолігархізації, не заглиблюючись в деталі. І в той же час вимагає від влади створення нових робочих місць та зупинки втрати уже існуючих. Дуже часто забуваючи, що ці процеси пов’язані.

Треба не братись за бізнес, а просто залишити його в спокої, давши чесні та прозорі правила гри

Суспільство має зрозуміти, що все набагато складніше, ніж видається на перший погляд. Ми рішуче маємо відсторонити олігархів від політичної влади і зменшити їхній вплив на політику до мінімуму. Синхронно із цим процесом держава має дати великому бізнесу можливість бути вільним і не залежати від політичної кон’юнктури. Це дасть можливість великим промисловим групам думати над розвитком бізнесу, а не займатись політикою. Бо саме від політичних розкладів в Україні залежало, втратиш ти свій бізнес чи ні.

У виграші залишаться всі: суспільство отримує додаткові робочі місця, бізнес – додаткові прибутки, а державні інститути стають сильними та незалежними. Тут ми маємо перейняти досвід Заходу, де великий бізнес відокремлений від державного керівництва, але має широкий легальний набір інструментів для лобіювання власних інтересів.

Маємо багато гарних прикладів. З подібною проблемою стикалися усі розвинуті країни на певному етапі свого розвитку. Є приклад Америки. Там було прийнято антитрастове законодавство на початку минулого століття, яке зруйнувало трастові монополії, позбавивши їх частки майна. У той же час в європейських країнах проведена демонополізація, забезпечена прозорість формування і використання державного бюджету, прозорість тендерів та аукціонів, покарання та конфіскація майна за корупцію та підкуп, а головне, на що варто звернути увагу – повна прозорість фінансування політичних партій.

Чудовий закон діє у Великій Британії. Це закон щодо так званого windfall tax – тобто одноразовий податок на прибуток, що «впав з неба». Windfall tax успішно було впроваджено у Британії, що допомогло збагатити бюджет на додаткові 5 мільярдів фунтів.

Чудовий приклад боротьби із незаконним втручанням великого бізнесу у політика має Румунія. У квітні цього року найбагатшу людину країни і мільярдера Іоана Нікулае було засуджено до двох років позбавлення волі за незаконне фінансування кандидата у президенти Мірча Джоане у 2009 році.

Польща й далі залишається для нас гарним прикладом. Реформи перетворили керовану економіку на ринкову. Цьому сприяла швидка і прозора приватизація, скасування всіх перешкод на шляху іноземних інвестицій, адаптація законодавства до правових норм ЄС, зниження податків, спрощення процедури реєстрації і ведення малого бізнесу, відкриття кредитних ліній для підприємців. У такій економіці, у такій країні просто немає місця всесильним олігархам. Хоча і виключення теж трапляються.

Ключовим поняттям в Україні має стати прозорість. Ми маємо зробити політику та державне керівництво максимально прозорими: прозора приватизація державних об’єктів, прозора система державних закупівель та тендерних процедур, повна відкритість фінансування політичних партій. Ці кілька дій позбавлять можливості олігархів керувати державою, водночас не дадуть чиновникам мати вплив на бізнес.

Паралельно з цим треба взятись за розвиток малого і середнього бізнесу. Навіть не так. Треба не братись за бізнес, а просто залишити його в спокої. Дати всім рівні, чесні та прозорі правила гри.

Мале підприємництво зайняло провідне місце в економіці практично серед всіх країн-членів ЄС, виробляючи до 65% ВВП усього Європейського Союзу та одночасно вирішуючи питання зайнятості та регіонального розвитку.

Тут немає нічого складного. Головне, щоб держава перестала заважати людям заробляти гроші. Чому Грузії та Польщі вдалося? Вони цього хотіли. Дуже хотіли і йшли до успіху. І розуміли, що проблема сама себе не вирішить.

Приклади консолідації народу навколо глобальної цілі історія знає більш ніж достатньо. Прикладом для нас мають стати історії успіху провідних націй світу. Ізраїль, маленька країна, що створила свою державність з нуля і зараз є потужним гравцем на міжнародному рівні. Сучасна історія цієї країни – це жива історія успіху, якого було досягнуто за рахунок консолідації нації та втілення продуманої політики. Це той випадок, коли нація концентрує всі свої зусилля для досягнення успішного результату. І цей результат – надсучасна армія, сильний політичний апарат, надвисокий розвиток науки і економіки. Держава, яка 50 років перебуває у стані війни, є успішною в економічному, політичному та військовому планах.

Тут також слід згадати і Японію, де народ з руїн побудував одну з найрозвинутіших країн світу.

Ми маємо брати найкращі приклади і рівнятись на лідерів світу. Спільною рисою усіх історій успіху є бажання народу, держави та бізнесу працювати над собою. Тому провідну роль у цьому має відіграти українське суспільство, яке вимагає нових правил гри, для малого бізнесу, великого бізнесу, олігархів та держави як такої.

Суспільство має стати основним арбітром, ініціювати, встановити, і контролювати задекларовані правила гри та не допустити маніпуляцій. В той же час, не піддаватись на підкупи, гречку та популізм. В результаті у виграші будуть всі, і ми будемо мати сильне громадянське суспільство, сучасну потужну економіку та державні інститути.

Маємо зрозуміти, що нашою основною глобальною метою зараз є формування нової парадигми відносин великого та малого бізнесу, суспільства та держави, де головним є не негайний дохід, а загальний розвиток на благо всіх і кожного. Цей баланс інтересів і має вилитись у нову суспільну угоду. Таким чином, бізнес, громадяни та держава стануть партнерами, а не конкурентами чи підлеглими.

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.