23 мая 2017, вторник

Украина на долговой игле

комментировать
Зворотнім боком вдалого залучення позикових коштів є збільшення тарифів та заморожування заробітних плат на вимогу МВФ

23 вересня директор з питань Росії, Східного партнерства, Центральної Азії, регіонального співробітництва та ОБСЄ Європейської зовнішньополітичної служби Гуннар Віганд заявив, що процес реформ в Україні загальмувався. Відзначу толерантність єврочиновника. Бо якщо казати відверто, цей процес майже не розпочинався.

У 2014 році маємо вельми негативні макроекономічні тенденції. Цифри за третій квартал будуть не раніше, як за місяць, тому буду оперувати офіційними статистичними даними за перше півріччя (у порівнянні із аналогічним періодом минулого року): падіння ВВП склало 3%, обсяг прямих іноземних інвестицій зменшився в 2 рази, експорт товарів впав на 5,2%, послуг на 10,7%, імпорт товарів зменшився на 17,9%, послуг на 19%, державний борг зріс в 1,5 рази, зовнішній борг - в 1,65 рази, дефіцит зведеного платіжного балансу склав $4,231 млрд (проти профіциту в сумі $2,181 млрд), інфляція склала 11,6% (проти 0%).

Сумні показники пояснюються декількома об’єктивними причинами: анексія Криму, війна на Донбасі, різке зменшення експорту до Росії, викликане суто політичним тиском з боку північно-східного сусіда, заморожування інвестиційної активності. Але чи може це бути виправданням відсутності реформ?

Ще в березні уряд підготував програму діяльності Кабінету міністрів України. Навіть зважаючи на не дуже напружений зміст програми, із двадцяти трьох пунктів документу виконано лише чотири: відновлення співпраці із МВФ, збільшення тарифів на послуги ЖКГ, забезпечення проведення демократичних виборів президента, підписання угоди про асоціацію з ЕС (хоча відтермінування введення в дію зони вільної торгівлі чималою мірою нівелює успіх).

Зараз головний постулат уряду – «війна все пробачить»

Про виконання розробленого Мінекономрозвитку України оперативного плану дій «100 днів, 100 кроків уряду» взагалі забули. Чи може бути більш яскрава характеристика якості реформування економіки?

Складається вражання, що в стратегії урядом зроблено акцент на двох постулатах. Перший полягає в тому, щоб залучати кошти від міжнародних організацій та урядів провідних країн. Це вдається і вважається головним успіхом уряду. Але більшість кредитних коштів йде на погашення раніше залученої заборгованості. Так, не уряд Яценюка винен в тому, що країна має щорічно погашати багатомільярдні борги. Так, завдяки успіхам в цьому напрямку наша країна уникає дефолту. Проте з іншого боку - Україна ще більше підсідає на боргову голку. Зворотнім боком вдалого залучення позикових коштів є зниження соціальних стандартів, яке відчуває більшість громадян України - збільшення тарифів та заморожування заробітних плат, як цього вимагає МВФ в обмін на надання кредитів, відбувається на тлі неконтрольованої девальвації гривні та відчутного зростання цін.

Проте найближчим часом уряд може відчути проблеми із залученням коштів. Євросоюз, незважаючи на затвердження рішення про надання Україні 1 млрд. євро, обставив перерахуванням коштів рядом умов. Серед них: публікація планів стосовно державних закупівель, забезпечення бюджетної прозорості, зокрема публікація щомісячних даних стосовно виконання державного бюджету, імплементація антикорупційного законодавства відносно декларування майна, своєчасне відшкодування ПДВ, причому виключно у грошовій формі.

Це прозора констатація відсутності реформ. Не забезпечений контроль за використанням бюджетних коштів. Не переглянуті податкові пільги, які було видано на індивідуальній основі, більшість з них мали корупційні ознаки. Є багато розмов про зменшення кількості податків та спрощення їх адміністрування, проте маємо лише декілька кіл підвищень розміру акцизів на товари широкого вжитку (елітні товари ця участь чомусь оминула). Не має підстав казати про досягнення в галузі підвищення енергоефективності.

Саме в період суттєвого падіння ВВП та промислового виробництва слід створити необхідні передумови для структурної перебудови економіки України. Зробити це з урахуванням сучасних тенденцій, які полягають в стимулюванні розвитку інноваційних галузей економіки. В Україні ж стрімко знищується виробничий потенціал поки що традиційної промисловості, але не створюються хоча б мінімальні передумови для переходу економіки на інноваційні рейки розвитку.

Патріотичні заклики обов’язково знайдуть відгук в душі багатьох українців. Але де обіцяні економічні реформи?

Вважаю, це відбувається тому, що уряд має інший постулат, який формулюється так – війна усе пробачить. Напевне само тому керівник Кабміну відрізняється чи на найбільш агресивною риторикою стосовно конфлікту в Донецькій та Луганській областях. Тим самим може бути досягнутий непоганий електоральний результат блоком, за списком якого він балотується – патріотичні заклики обов’язково знайдуть відгук в душі багатьох українців. Але де обіцяні економічні реформи?

Мені складно сказати, чи здатен цей уряд проводите реформи. Проте візьму на себе сміливість зауважити, що бажання перебудовувати економіку у нього відсутнє. До влади прийшли не нові люди, а ті, хто неодноразово перебував « у керма», але останнім часом був від нього відсторонений. Що вони, що їх попередники працюють так, як вміють. Економічний розвиток може бути досягнуто за умов, якщо влада буде підтримувати громадян в бажанні зростати та розвиватися. Розуміння цього у вітчизняної еліти відсутнє, бо вона гартувалася на принципово інших ідеологемах. Проте від цього не набагато легше. Додатково про бажання прикрити війною відсутність трансформаційних змін в економіці свідчить винесення так званого «пакету реформ» на голосування в Раді відразу після скандального прийняття закону про статус Донбасу. Було чітко зрозуміло, що пакет реформ не буде затверджений. Вірогідно, на це й розраховували – тепер окрім війни відсутність реформ можна пояснювати опортуністською позицією нардепів.

Замість декларативних документів, які підготував уряд, Україні потрібна програма реформування економіки, що передбачає в короткостроковій перспективі створення нових робочих місць, проведення політики імпортозаміщення, вирівнювання зовнішньоторговельного балансу, поліпшення інвестиційного клімату в країні, а в середньостроковій перспективі впровадження проектів інноваційного розвитку і розвитку інфраструктури. Залишається сподіватися на те, що в осяжній перспективі знайдуться ті, хто створить умови як для виходу економіки України із кризи, так й для наближення до рівня передових країн. Contra spem spero.

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.