8 декабря 2016, четверг

Коли треба йти далі

комментировать
Усе має свої часові рамки. Коли на Сході фактично йде війна, писати про вирощування городу на Хрещатику не зовсім правильно

У мене був блог на дуже популярному сайті. У 2013-му році цей блог довелось закрити. Останній запис зробила 22 листопада, повідомивши у ньому про своє звільнення. Хотіла взяти творчу паузу, подумати про життя і врешті-решт відпочити. Та у ті дні почався Євромайдан, під час якого я створила Facebook-проект «Єлюди-maidaners». У цьому блог-щоденнику я писала про людей, яких зустрічала на Майдані. Розмовляла з ними про те, що вони там роблять і чим займаються у повсякденному житті. Хочу поділитися з вами своїми враженнями від цього проекту.

Позитив. Раніше я писала про українську політику, вона мене дійсно цікавить. Але чомусь найчастіше темами цих статей були політичні інтриги, корупційні підозри чи нечесні виборчі кампанії. Українська політика дає мало приводів для написання позитивних матеріалів. Останні ж півроку я відійшла від політики. З людьми, яких я зустрічала на площі, неможливо було бути жорсткою або тиснути на них, щоб вибити відповідь. Це волонтери, митці, студенти, будівельники, менеджери і багато інших. Вони приходили на Майдан не заради PR, а заради того, щоб чимось допомогти. Деякі просто стояли на площі і таким чином підтримували протест. Я познайомилась з величезною кількістю дивовижних людей (це не герої, а звичайні люди) і навіть раділа, що звільнилась з роботи. Інакше у мене б не було часу для цього проекту. І що я вам скажу: писати позитивні статті дуже приємно і інколи навіть необхідно.

Волонтери. Зізнаюсь, з чим у мене погано, так це з креативом. Я просила у Facebook допомогти підібрати навіть назву проекту. «Єлюди» - один із варіантів, який запропонували у коментарях. Ще гірше у мене з візуальною складовою. Знайомі фотографи швидко зробили з моїх фото колаж для обкладинки проекту, а у квітні дизайнер одного сайту подарував чудовий логотип. Це все безкоштовно.

Коректором однієї зі сторінок «Єлюди» був депутат парламенту. Не українського

Та найцікавішим досвідом стала для мене робота з волонтерами-перекладачами. У січні читачка запропонувала перекласти одну з моїх історій на англійську. Я подумала, може створити англомовну сторінку? Порахувала, що потрібно набрати 20 волонтерів для перекладу. Написала про це у Facebook. За кілька годин на зв’язок вийшли 170 чоловік, які виявили бажання перекладати не лише на англійську, але й інші мови. Таким чином з’явились сторінки ще на 17 мовах, окрім української. Серед моїх волонтерів були як студенти, так і працівники великих міжнародних компаній, які мешкають в різних країнах світу чи просто небайдужі люди. Коректором однієї зі сторінок був депутат парламенту (не українського).

Досі отримую листи від цих людей. У якомусь сенсі ми стали друзями, хоча ніколи не зустрічалися у реалі. Ще раз переконалась, що якась проста ідея може об’єднати сотні людей, навіть за межами Майдану.

Час. У січні в інтерв’ю «Українській правді» я сказала, що буду продовжувати свій проект до останнього намету на Майдані. Ні, не буду. Після втечі Януковича, відвідала ще кілька лікарень, поговорила з пораненими і лікарями, які надавали першу допомогу, поїхала до Львова, де теж були постраждалі у лікарнях. А потім поїхала у міста на півдні і на сході. Написала кілька історій про людей, які там щось роблять для збереження територіальної цілісності України. Після цього вирішила закрити свій проект. Не бачу сенсу продовжувати розповідати про людей Майдану. Коли на Сході фактично йде війна, писати про вирощування городу на Хрещатику, мені здається не зовсім правильно.Усе має свої часові рамки.

Блог. На цьому тижні виходить моя книга «Єлюди. Теплі історії з Майдану». Не намагатимусь приховати свої переживання. Мені страшно, і разом з тим радісно. У ній зібрані понад 100 фейсбук історій. Фото зроблені на мобільний телефон, за це перепрошую одразу.

Книга книгою, але зізнаюсь, я скучила за написанням текстів і журналістською роботою. Тому із величезною радістю знову повертаюся до блогерства. Буду вести блог на сайті «Нового времени».

Проект Єлюди – це мій найцікавіший професійний досвід, але наступний запис буде про щось інше. Треба йти далі.

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.