30 августа 2016, вторник

Украина приземляется

комментировать
Как будут решаться земельные вопросы страны

Земельне питання в усі часи було для України вкрай важливим і невизначеним. Його гостроту для суспільства підтверджують здебільшого трагічні твори на земельну тему, написані українськими класиками різних часів (від Т.Шевченка і І.Нечуя-Левицького до М.Стельмаха). Відсутність хепі-енду у переважній більшості з них засвідчує споконвічну мету українського селянина – вільно працювати на власній землі.

У наш час аграрний сектор – локомотив українського експорту та інкубатор новітніх українських капіталістів. Висока капіталізація агросектору часто шкодить інтересам місцевих громад і дрібних землевласників. Адже через інвестиційну привабливість галузі земельні відносини підлаштовано насамперед під позицію латифундистів чи державних лобістів.

Аграрна природа України – традиційно дуалістична. Великі агрохолдинги мають доступ до фінансових і технічних ресурсів, але не здатні забезпечити масову зайнятість на селі. Натомість можливості дрібних землевласників обмежені з огляду на брак ресурсів. Але саме вони складають соціальну структуру сільської місцевості. Відтак зростання продуктивності агрохолдингів не може бути головною метою з огляду на негативні соціальні наслідки для України. Необхідно дотримати баланс інтересів та реалізувати механізми стимулювання розвитку життя на селі.

Розвиток земельних відносин в Україні певною мірою пригальмований впродовж усіх років незалежності. Гальмо – прийнятий ще 2001 року тимчасовий мораторій. Він консервує ринок, стримує розвиток галузі і є перешкодою для масштабних інвестицій. Адже законодавство не передбачає можливість використання договорів оренди, як залогу для банківського кредитування.

Однак мораторій певною мірою можна вважати запобіжником від остаточного обезземелення селян. Втім, достатньо умовним. Наразі потрібна політична воля для вирішення земельного питання по суті. Парламентська коаліційна угода містить ключові принципи формування нової аграрної політики, зокрема щодо земельного регулювання. Їх треба трансформувати на стратегію і чіткий план заходів.

Чи не вперше в історії земельної політики в Україні місцеві громади отримали право розпоряджатися земельними ресурсами на власних територіях

Усвідомлюю, що постанова Кабміну «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», прийнята у вересні 2014-го, наштовхує, окрім обережного оптимізму, на очевидні сумніви.

Держземагентство України перейменували на Держслужбу з питань геодезії, картографії та кадастру з передачею відповідних функцій із формування державної земельної політики. При цьому Мінагрополітики також формуватиме державну політику у частині використання і охорони сільськогосподарських земель. Фактично управління земельною політикою поділили між Мінагрополітики та Мінрегіоном. Хоча доречною, як на мене, є концентрація їх в одному органі.

Ситуація загалом непевна, якщо її оцінювати за критеріями корпоративних інтересів окремих відомств. Але значно перспективніша у ракурсі суспільних інтересів. Постанова фактично дає старт земельній реформі.

Реформа, при всій її неоднозначності, спрямована на забезпечення прозорості земельних відносин, реальну децентралізацію та розширення компетенції місцевих рад – представників інтересів громад. Ці стратегічні завдання – вагоміші за можливі корпоративні застереження.

Моя мета як міністра – дерегулювати галузь, децентралізувати окремі її функції, передати їх натомість місцевим громадам. Ми надаємо громадянам право розпоряджатися земельними ресурсами у межах своїх територіальних громад. Загалом вбачаю вагомий позитивний аспект в останніх змінах у земельних відносинах. В умовах чинності земельного мораторію важливе завдання – спростити адміністративні процедури, що, до речі, передбачено Коаліційною угодою.

Чи не вперше в історії земельної політики в Україні місцеві громади отримали право розпоряджатися земельними ресурсами на власних територіях. З 15 жовтня минулого року позиція органів місцевого самоврядування при розпорядженні земельними ділянками сільськогосподарського призначення обов’язкова для врахування.

При розгляді заяв на надання ділянок у власність чи тимчасове користування саме місцеві ради визначатимуть позицію щодо надання дозволу на розробку землевпорядної документації. Ї ця позиція має бути врахована.

З 15 жовтня запроваджено відкриті аукціони, які визначатимуть долю земельних ділянок для сільськогосподарського виробництва. Аукціон визначатиме реальну ціну на землю та справжнього покупця. Хто заплатить більше – той виграє.

Аукціони – це удар по земельній корупції. Адже гроші напряму йтимуть до бюджету. До того ж, бюджет отримає додаткові кошти за рахунок легалізації старих тіньових схем. Усе це збільшить прозорість земельних відносин, зміцнить фінансову базу місцевих громад ат захистить права інвесторів. Адже інвестор купуватиме ділянку абсолютно легітимно. Відтак ніхто не зможе без вагомих причин поставити під сумнів угоду. 

Уже перший аукціон на Кіровоградщині засвідчив дієвість нової системи. Вартість чотирьох ділянок загальної площею 200 га збільшилися уп’ятеро, порівняно з оціночною. І головне, 5 млн гривень орендної плати напряму перераховано до міського бюджету.

Наступний крок – прозоре формування земельного кадастру. Усі транзакції із землею мають бути відкритими і прозорими. За роки, прожиті у Європі, я переконався у перевагах прозорого кадастру. Кожен громадянин цієї країни за символічну суму в онлайн-режимі може отримати інформацію про власника будь-якої ділянки і суму, заплачену ним. Уникнути бази не може ніхто: ані міністр, ані дрібний підприємець.

Високий рівень прозорості кадастру – захист від корупції і гарантія справедливої сплати податків. Ніхто не ризикне купувати ділянку за тіньовими схемами. Адже податкові органи будуть аналізувати ринкові ціни. Також стане важче легалізувати на земельному ринку кримінальні кошти, адже будь-яка угода одразу ставатиме надбанням громадськості. А кричущі випадки – предметом розслідування.

Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень», що вступив в силу 25 листопада, наближає нас до євростандартів і має змінити ситуацію на краще.

Упевнений, що Україна здатна швидко застосувати на практиці європейський і загалом світовий досвід. У питаннях стратегії розвитку земельних стосунків Мінагрополітики України співпрацює із авторитетними експертами. З Євросоюзу, Всесвітнього банку, окремих європейських держав. Наша мета – забезпечити синергію зусиль у питаннях регулювання земельних стосунків, врахувати міжнародний досвід і уникнути зайвих помилок. Впевнений, все вийде.

ПОДПИШИТЕСЬ НА РАССЫЛКУ   Алексей Павленко   И ЧИТАЙТЕ ТЕКСТЫ ИЗБРАННЫХ АВТОРОВ КАЖДЫЙ ВЕЧЕР В 21:00
     
Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев
Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу: nv-opinion@nv.ua

Мнения ТОП-10

Читайте на НВ style

Последние новости

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Все материалы раздела Мнения являются личным мнением пользователей сайта, которые определены как авторы опубликованных материалов. Все материалы упомянутого раздела публикуются от имени соответствующего автора, их содержание, взгляды, мысли не означают согласия Редакции сайта с ними или, что Редакция разделяет и поддерживает такое мнение. Ответственность за соблюдение законодательства в материалах раздела Мнения несут авторы материалов самостоятельно.